Великий тлумачний словник сучасної української мови. - "Перун". 2005.
радіотехніка — и, ж. 1) Наука про електромагнітні коливання високої частоти і радіохвилі. 2) Галузь техніки, що розробляє і застосовує радіоапаратуру в системах радіозв язку, радіомовлення, телебачення, радіонавігації і т. ін … Український тлумачний словник
радіопрожектор — а, ч., спец. Складна антена, яка має здатність випромінювати ультракороткі радіохвилі у вигляді вузького пучка радіопроменів … Український тлумачний словник
радіовізор — а, ч. Прилад, що дає можливість побачити недоступні людському оку інфрачервоні промені і надвисокочастотні радіохвилі … Український тлумачний словник
радіомікрофон — а, ч. Прилад, що перетворює звукові коливання в радіохвилі, які служать для передачі інформації на відстань за допомогою приймально передавальних пристроїв … Український тлумачний словник
радіохвилевід — во/ду, ч. Канал, всередині або вздовж якого поширюються радіохвилі … Український тлумачний словник
радіохвиля — див. радіохвилі … Український тлумачний словник
іонозонд — а, ч. Радіотехнічний пристрій для визначення висот, де відбиваються від іоносфери радіохвилі на певних частотах … Український тлумачний словник
наддовгий — а, е. 1) Довший від звичайного. 2) лінгв. Стос. до голосних, дифтонгів або складів, подовжених з певною метою. Наддовгий звук. •• Наддо/вгі хви/лі, радіохви/лі радіохвилі з довжиною хвилі більш як 10 тис. м … Український тлумачний словник
хвилемір — а, ч., радіо. Прилад для вимірювання довжини радіохвилі або частоти електромагнітних коливань … Український тлумачний словник
хвилемірний — а, е, радіо. Признач. для вимірювання довжини радіохвилі або частоти електромагнітних коливань … Український тлумачний словник
